День Собо́рності — свято України, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту возз'єднання Української
Народної Республіки й Західноукраїнської
Народної Республіки, що відбулося в 1919 році.
Ідея соборності бере свій початок від
об'єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві, а її
філософське коріння сягає часів Візантії. Протягом віків її практичним
втіленням займались українські гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Пилип Орлик. У XVIII — початку ХХ ст., коли
українські землі були поділені між сусідніми державами: Польщею, Московією, Румунією, Австро-Угорщиною, ця ідея знайшла своє відображення у
працях найкращих вітчизняних мислителів, оскільки для боротьби за свої
національні інтереси Україні була вкрай важливою територіальна єдність.
22 січня 1919 р. у Києві
на Софійській площі відбулися урочисті збори, на яких був
проголошений Акт Злуки (об'єднання) українських земель, засвідчений Універсалом
про об'єднання УНР і ЗУНР в єдину Велику Україну. Ним стверджувалось об'єднання
двох тодішніх держав, що постали на уламках Російської і Австро-Угорської
імперій в єдину соборну Українську державу, яка відтоді ставала гарантом
загальнонаціональних інтересів українців. Століттями розірваний український
народ визволився з неволі і возз'єднався на своїй землі в єдиній Українській
державі.